- перем'яти
- —————————————————————————————перем'я́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
перем'яти — див. переминати … Український тлумачний словник
перем'ятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перем яти … Український тлумачний словник
переміряти — I перем іряти див. перемірювати. II перемір яти див. перемірювати … Український тлумачний словник
попереминати — а/ю, а/єш, док. Перем яти усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
жувати — 1) (роздрібнювати їжу, корм у роті), пережовувати, пережувати, переминати, перем яти, жмакати, жмакувати; розжовувати, розжувати, перетирати, перетерти (старанно); жвакати (перев. утворюючи певні звуки) 2) див. їсти I … Словник синонімів української мови
перемняти — дієслово доконаного виду перем яти розм … Орфографічний словник української мови
перед... — Має значення попередньої дії в складних словах, напр.: передвыборний, передзвітний. Всі слова з пере і перед мають це саме значення що і в українській літературній мові, й відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: переадресовуваня,… … Словник лемківскої говірки
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
тягти — і тягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. тяг, ла/, ло/ і тягну/в, ну/ла, ну/ло; недок. 1) перех. Ухопившись, тримаючись за що небудь, з силою переміщати в напрямку до себе або за собою. || Нести на собі чи в руках що небудь важке або великого розміру … Український тлумачний словник